22 Лютого 2018

Україна демонструє цивілізованість в питаннях необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права, – Вадим Черниш

IMG_1018
У Києві відбулося друге засідання Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, присвячене веденню бойових дій у міських умовах.
 
Захід пройшов у розширеному форматі під головуванням Голови Комісії – Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Клімпуш-Цинцадзе, членів комісії – представників Міноборони, ДСНС, інших органів влади, а також представників міжнародних гуманітарних організацій, експертів та науковців.
IMG_1024
 
«Ми говоримо про застосування міжнародного гуманітарного права в умовах бойових дій саме в містах, тому що, якщо загалом у світі майже 54% людей проживають у містах, то в Україні цей показник вище 70%, а на Донбасі, в деяких районах, він перевищує 90%. Україна, як цивілізована держава, демонструє світу здатність не лише формально дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, а й цінувати кожне життя, кожну людину, яка страждає сьогодні від конфлікту на сході нашої країни», – зазначив під час відкриття засідання Голова комісії Вадим Черниш.
«Україна в свій час приєдналася до Женевських конвенцій і своїми діями доводить, що буде їх і надалі дотримуватися. Ми повинні докладати максимум зусиль для зменшення кількості жертв і руйнувань. Дієвим інструментом у цьому контексті є взаємодія з Координаційним центром НАТО з реагування на катастрофи, з метою залучення та надання гуманітарної допомоги у випадках виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених катастрофами, в тому числі військового характеру. Така взаємодія передбачена в нещодавно схваленому Урядом проекті Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2018 рік. Крім того, в рамках програми наші партнери з Північноатлантичного альянсу можуть ділитися з нами набутим ними досвідом у питаннях захисту критичної інфраструктури», – в свою чергу заначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
В першій панелі засідання учасники говорили про особливості ведення бойових дій в умовах міста і до яких наслідків це може призвести. Зокрема, за словами заступника голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Стефана Бейтрісона, під час військового конфлікту у місті гине уп’ятеро більше цивільних людей, ніж якщо конфлікт відбувається на відкритій чи сільській місцевості. А за даними доцента кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Оксани Сенаторової з кінця XIX до кінця XX століття частка цивільних серед загиблих в ході військових конфліктів зросла з 16% до, подекуди, 90% саме внаслідок зміни форм ведення війни та урбанізації населення.
 
Важливою темою є і життєзабезпечення міста в умовах збройного конфлікту, про що говорили під час другої панелі засідання. Як відомо, в умовах бойових дій критична інфраструктура може мати вирішальне значення для життєзабезпечення цивільного населення. Саме тому розташування військових укріплень поблизу важливих об’єктів критичної інфраструктури є порушенням норм гуманітарного права.
 
«Це загрожує припиненням надання життєво необхідних  послуг населенню, що призводить до надмірних страждань людей. Саме тому дуже важливим є питання створення зон безпеки навколо таких об’єктів», – відзначив Вадим Черниш.
Міжнародне гуманітарне право обмежує використання важкого озброєння, або озброєнь невибіркового ураження в межах міської забудови. Відомо, що, наприклад, у Сирії 40% від загальної кількості загиблих в ході конфлікту становлять загиблі від вибухових озброєнь. І з них 93% – цивільне населення. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, слід сповіщати цивільне населення в разі небезпеки життю і здоров’ю та надавати можливість виходу з зони ведення бойових дій, забезпечувати так звані «гуманітарні коридори». Всі факти порушення міжнародного гуманітарного права підлягають фіксації, а згодом розслідуються з метою встановлення істини. Якщо ж встановлені факти мають ознаки військового злочину, то такі справи можуть стати об’єктом розгляду Міжнародного суду і у таких справах не існує терміну давності.
«Існує індивідуальна відповідальність за злочини. Був успішний МТБЮ, який завершив свою роботу минулого року. 161 особа була обвинувачена і їх усіх судили в Гаазі. Так, справедливість повільна і на неї потрібен час, але військові злочинці, як в Україні, так і в Сирії, всі вони в свій час опиняться у суді. Просто треба цього дочекатися», – заявив під час свого виступу колишній старший прокурор Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, екс-Федеральний прокурор Швейцарії Штефан Вєспі.
 
В ході засідання Комісії також обговорили питання відновлення правопорядку та життєдіяльності в містах після завершення бойових дій та імплементацію норм МГП щодо обмежень під час ведення конфлікту в міських умовах в національне законодавство.
IMG_1018
IMG_1024
IMG_1027
IMG_1029
IMG_1034
IMG_1040
IMG_1070
IMG_1079
IMG_1085
IMG_1090
IMG_1091
IMG_1096
IMG_1096
IMG_1091
IMG_1090
IMG_1085
IMG_1079
IMG_1070
IMG_1040
IMG_1034
IMG_1029
IMG_1027
IMG_1024
IMG_1018