МТОТ: У ЛЮТОМУ ЗАФІКСОВАНО БІЛЬШЕ 130 СИТУАЦІЙ, ЩО МОЖУТЬ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

20.03.2019 | 22:31

Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – МТОТ) здійснено аналіз інформації, отриманої з відкритих джерел, щодо ситуацій, які можуть дестабілізувати українське суспільство. У лютому поточного року співробітниками МТОТ зафіксовано більше 130 таких ситуацій

В період передвиборчої кампанії акцент зовнішнього втручання російських спецслужб змістився в бік впливу на проведення виборів Президента України.

Лютий також охарактеризувався великою кількістю повідомлень про псевдомінування, які сконцентрувалися у двох областях. Розпалювання релігійної нетерпимості також мали місце в ряді подій, які можуть дестабілізувати ситуацію в українському суспільстві. З наближенням виборів в Україні, правоохоронні органи попереджають про масштабні кібератаки на систему Центральної виборчої комісії України та втручанням російських спецслужб у виборчий процес України.

Так, наприкінці лютого правоохоронці разом зі співробітниками ЦВК попередили масштабну кібератаку на комп’ютерне обладнання, що забезпечує роботу офіційного Інтернет-сайту ЦВК. За висновками експертів кібератака була спрямована на блокування доступу користувачів до інформації про підготовку до чергових виборів Президента України. Спеціалісти спецслужби встановили, що атаку було проведено за технологією «http flood», через генерацію постійних запитів, які ускладнювали роботу інформаційної системи та блокували можливість доступу звичайних користувачів.

У Дніпрі правоохоронці зафіксували як куратори з РФ залучали мешканців Дніпропетровської області до поширення у соціальних мережах фейкових провокаційних матеріалів, які впливають на електоральні настрої населення. Зокрема мешканець Дніпра розповсюджував у соцмережах інформацію із публічними закликами до зміни меж території та державного кордону України. Під час проведення слідчих дій правоохоронці встановили, що зловмисник вів електронне листування з мешканцем російського міста Ростов-на-Дону, який ставив завдання із поширення фейкових новин щодо ситуації в Україні у політичній, релігійній та соціально-економічній сфері. Після початку виборчої кампанії громадянин РФ надавав виконавцю для поширення негативні матеріали про візити кандидатів на посаду Президента України до населених пунктів області.

Однією із небезпек дестабілізації українського суспільства є спроба Російської Федерації розпалити релігійну нетерпимість.

Цинічна маніпуляція релігійним компонентом перетворюється у відкриті провокації - спроби підпалу культових споруд. Так, у Запоріжжі правоохоронні органи затримали безпосереднього виконавця та його спільницю при спробі підпалу храму «На честь апостола Іоанна Богослова» Запорізької єпархії УПЦ МП. Замовники розробили для виконавців чіткий алгоритм для виконання провокацій. Після здійснення підпалу виконавці мали залишити на стіні будівлі зображення нацистської або праворадикальної символіки, що, за їх задумом, повинно було перекласти відповідальність. У плані перераховані майже двадцять релігійних споруд, які мали стати об’єктами провокацій.

Окрім цього, співробітники СБУ встановили, що спецслужби РФ та підпорядковані їм так звані «МГБ» окупаційних адміністрацій здійснюють пошук виконавців, які за дві тисячі доларів США готові вчинити підпали культових споруд УПЦ МП. За умови надання в якості звіту відеозапису злочинних дій, представники окупаційних адміністрацій пообіцяли надіслати дві тисячі доларів США на картковий рахунок, відкритий в одному з українських банків.

У лютому зафіксовано 7 випадків спроб розпалювання релігійної нетерпимості на території України: у Києві та Київській області – 2, та по одному у Волинській, Запорізькій, Одеській, Тернопільській та Черкаській областях.

Досі одним із проблемних напрямків, що активно використовується державою-агресором для дестабілізації ситуації в Україні залишаються псевдомінування.

Останнім часом зловмисники посягають на об’єкти критичної інфраструктури. Так, нещодавно зловмисники повідомили про мінування стратегічного об’єкту – Запорізької АЕС. Територію АЕС було обстежено, вибухонебезпечних предметів не виявлено.

У Львові двічі надійшло повідомлення про мінування мережі букмекерських контор: поліція перевіряла повідомлення про мінування понад двох десятків приміщень. Також правоохоронні органи отримали інформацію від зловмисників про мінування станції Київського метрополітену «Майдан Незалежності» і переходу на станцію «Хрещатик». Наприкінці лютого до служби Міжнародного аеропорту «Київ» електронною поштою було надіслано повідомлення про мінування. Головна мета повідомлень про замінування – виведення з ладу великих об’єктів з масовим перебуванням людей, сіяння паніки серед населення, формування почуття страху, незахищеності у власній державі та громаді.

Загалом у лютому зафіксовано 80 випадків спроб мінування: у Львівській області – 57, у Києві та Київській області – 11, у Харківській – 6, у Вінницькій – 2, та по 1 випадки у – Житомирській, Миколаївській, Запорізькій та Чернігівській областях.

Загалом, за даними моніторингу, у лютому найбільша кількість випадків, що можуть дестабілізувати ситуацію в українському суспільстві зафіксовано у Львівській області (43%), Києві та Київській області (23%), Харківській (7%) та Житомирській, Донецькій і Одеській областях (по 4%).
Відповідно до положення про свою діяльність, МТОТ здійснює низку заходів для вирішення проблем, пов’язаних з конфліктом і вразливими територіями, а також має пріоритет  у роботі посилення стійкості української держави перед викликами, які часто штучно створюються ззовні для її послаблення.

До таких заходів належать координаційні зусилля щодо моніторингу, аналізу даних, здійснення превентивних заходів стосовно вирішення конфліктів в громадах – не лише на Сході країни, але й по всій території України.


Інформацію підготовлено Відділом з питань конфліктного та постконфліктного врегулювання МТОТ
Читати всі новини
Останні новини
21 серпня 2019 р.
Сьогодні за ініціативи МТОТ Урядом України внесено зміни*, які дозволять фінансувати заходи з надання тимчасового житла для ВПО та облаштування Центрів надання адміністративних послуг у співвідношенні: 70% - з державного бюджету, 30% - з місцевого бюджету. До цього бюджетна програма щодо такого співфінансування діяла у співвідношенні 50/50, тобто розмір співфінансування відповідних заходів з місцевого бюджету зменшився з 50 до 30 %
15:31
21 серпня 2019 р.
Незабаром до шкіл на Донбасі підуть десятки тисяч дітей. Їх безпека залежить від того, на скільки вони обізнані у правилах поводження з мінами та вибухонебезпечними предметами
09:52
20 серпня 2019 р.
Вже другий рік поспіль грантовий проект МТОТ «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудовиспроможностей" (посилання на проєкт), що фінансується Світовим банком (Міжнародним Банком Реконструкції і Розвитку), отримує позитивний висновок від незалежних аудиторів. Висновок стосується фінансової звітності за вказаним Проектом, в тому числі фінансового стану Проекту, джерел та використання коштів
10:47
15 серпня 2019 р.
У МТОТ передали 450 інформаційних панелей та знаків щодо позначення мінної небезпеки підприємствам на Сході України
14:33
13 серпня 2019 р.
12 серпня 1949 року на Дипломатичній конференції ООН відбулось підписання чотирьох Женевських конвенцій, спрямованих на захист жертв збройних конфліктів
18:22
Підписатися на новини

МТОТ: У ЛЮТОМУ ЗАФІКСОВАНО БІЛЬШЕ 130 СИТУАЦІЙ, ЩО МОЖУТЬ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

20.03.2019 | 22:31

Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – МТОТ) здійснено аналіз інформації, отриманої з відкритих джерел, щодо ситуацій, які можуть дестабілізувати українське суспільство. У лютому поточного року співробітниками МТОТ зафіксовано більше 130 таких ситуацій

В період передвиборчої кампанії акцент зовнішнього втручання російських спецслужб змістився в бік впливу на проведення виборів Президента України.

Лютий також охарактеризувався великою кількістю повідомлень про псевдомінування, які сконцентрувалися у двох областях. Розпалювання релігійної нетерпимості також мали місце в ряді подій, які можуть дестабілізувати ситуацію в українському суспільстві. З наближенням виборів в Україні, правоохоронні органи попереджають про масштабні кібератаки на систему Центральної виборчої комісії України та втручанням російських спецслужб у виборчий процес України.

Так, наприкінці лютого правоохоронці разом зі співробітниками ЦВК попередили масштабну кібератаку на комп’ютерне обладнання, що забезпечує роботу офіційного Інтернет-сайту ЦВК. За висновками експертів кібератака була спрямована на блокування доступу користувачів до інформації про підготовку до чергових виборів Президента України. Спеціалісти спецслужби встановили, що атаку було проведено за технологією «http flood», через генерацію постійних запитів, які ускладнювали роботу інформаційної системи та блокували можливість доступу звичайних користувачів.

У Дніпрі правоохоронці зафіксували як куратори з РФ залучали мешканців Дніпропетровської області до поширення у соціальних мережах фейкових провокаційних матеріалів, які впливають на електоральні настрої населення. Зокрема мешканець Дніпра розповсюджував у соцмережах інформацію із публічними закликами до зміни меж території та державного кордону України. Під час проведення слідчих дій правоохоронці встановили, що зловмисник вів електронне листування з мешканцем російського міста Ростов-на-Дону, який ставив завдання із поширення фейкових новин щодо ситуації в Україні у політичній, релігійній та соціально-економічній сфері. Після початку виборчої кампанії громадянин РФ надавав виконавцю для поширення негативні матеріали про візити кандидатів на посаду Президента України до населених пунктів області.

Однією із небезпек дестабілізації українського суспільства є спроба Російської Федерації розпалити релігійну нетерпимість.

Цинічна маніпуляція релігійним компонентом перетворюється у відкриті провокації - спроби підпалу культових споруд. Так, у Запоріжжі правоохоронні органи затримали безпосереднього виконавця та його спільницю при спробі підпалу храму «На честь апостола Іоанна Богослова» Запорізької єпархії УПЦ МП. Замовники розробили для виконавців чіткий алгоритм для виконання провокацій. Після здійснення підпалу виконавці мали залишити на стіні будівлі зображення нацистської або праворадикальної символіки, що, за їх задумом, повинно було перекласти відповідальність. У плані перераховані майже двадцять релігійних споруд, які мали стати об’єктами провокацій.

Окрім цього, співробітники СБУ встановили, що спецслужби РФ та підпорядковані їм так звані «МГБ» окупаційних адміністрацій здійснюють пошук виконавців, які за дві тисячі доларів США готові вчинити підпали культових споруд УПЦ МП. За умови надання в якості звіту відеозапису злочинних дій, представники окупаційних адміністрацій пообіцяли надіслати дві тисячі доларів США на картковий рахунок, відкритий в одному з українських банків.

У лютому зафіксовано 7 випадків спроб розпалювання релігійної нетерпимості на території України: у Києві та Київській області – 2, та по одному у Волинській, Запорізькій, Одеській, Тернопільській та Черкаській областях.

Досі одним із проблемних напрямків, що активно використовується державою-агресором для дестабілізації ситуації в Україні залишаються псевдомінування.

Останнім часом зловмисники посягають на об’єкти критичної інфраструктури. Так, нещодавно зловмисники повідомили про мінування стратегічного об’єкту – Запорізької АЕС. Територію АЕС було обстежено, вибухонебезпечних предметів не виявлено.

У Львові двічі надійшло повідомлення про мінування мережі букмекерських контор: поліція перевіряла повідомлення про мінування понад двох десятків приміщень. Також правоохоронні органи отримали інформацію від зловмисників про мінування станції Київського метрополітену «Майдан Незалежності» і переходу на станцію «Хрещатик». Наприкінці лютого до служби Міжнародного аеропорту «Київ» електронною поштою було надіслано повідомлення про мінування. Головна мета повідомлень про замінування – виведення з ладу великих об’єктів з масовим перебуванням людей, сіяння паніки серед населення, формування почуття страху, незахищеності у власній державі та громаді.

Загалом у лютому зафіксовано 80 випадків спроб мінування: у Львівській області – 57, у Києві та Київській області – 11, у Харківській – 6, у Вінницькій – 2, та по 1 випадки у – Житомирській, Миколаївській, Запорізькій та Чернігівській областях.

Загалом, за даними моніторингу, у лютому найбільша кількість випадків, що можуть дестабілізувати ситуацію в українському суспільстві зафіксовано у Львівській області (43%), Києві та Київській області (23%), Харківській (7%) та Житомирській, Донецькій і Одеській областях (по 4%).
Відповідно до положення про свою діяльність, МТОТ здійснює низку заходів для вирішення проблем, пов’язаних з конфліктом і вразливими територіями, а також має пріоритет  у роботі посилення стійкості української держави перед викликами, які часто штучно створюються ззовні для її послаблення.

До таких заходів належать координаційні зусилля щодо моніторингу, аналізу даних, здійснення превентивних заходів стосовно вирішення конфліктів в громадах – не лише на Сході країни, але й по всій території України.


Інформацію підготовлено Відділом з питань конфліктного та постконфліктного врегулювання МТОТ