Україна демонструє цивілізованість в питаннях необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права, - Вадим Черниш

22.02.2018 | 22:55
IMG_1018

У Києві відбулося друге засідання Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, присвячене веденню бойових дій у міських умовах.


Захід пройшов у розширеному форматі під головуванням Голови Комісії – Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Клімпуш-Цинцадзе, членів комісії – представників Міноборони, ДСНС, інших органів влади, а також представників міжнародних гуманітарних організацій, експертів та науковців.

IMG_1024



«Ми говоримо про застосування міжнародного гуманітарного права в умовах бойових дій саме в містах, тому що, якщо загалом у світі майже 54% людей проживають у містах, то в Україні цей показник вище 70%, а на Донбасі, в деяких районах, він перевищує 90%. Україна, як цивілізована держава, демонструє світу здатність не лише формально дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, а й цінувати кожне життя, кожну людину, яка страждає сьогодні від конфлікту на сході нашої країни», - зазначив під час відкриття засідання Голова комісії Вадим Черниш.


«Україна в свій час приєдналася до Женевських конвенцій і своїми діями доводить, що буде їх і надалі дотримуватися. Ми повинні докладати максимум зусиль для зменшення кількості жертв і руйнувань. Дієвим інструментом у цьому контексті є взаємодія з Координаційним центром НАТО з реагування на катастрофи, з метою залучення та надання гуманітарної допомоги у випадках виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених катастрофами, в тому числі військового характеру. Така взаємодія передбачена в нещодавно схваленому Урядом проекті Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2018 рік. Крім того, в рамках програми наші партнери з Північноатлантичного альянсу можуть ділитися з нами набутим ними досвідом у питаннях захисту критичної інфраструктури», - в свою чергу заначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.


В першій панелі засідання учасники говорили про особливості ведення бойових дій в умовах міста і до яких наслідків це може призвести. Зокрема, за словами заступника голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Стефана Бейтрісона, під час військового конфлікту у місті гине уп’ятеро більше цивільних людей, ніж якщо конфлікт відбувається на відкритій чи сільській місцевості. А за даними доцента кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Оксани Сенаторової з кінця XIX до кінця XX століття частка цивільних серед загиблих в ході військових конфліктів зросла з 16% до, подекуди, 90% саме внаслідок зміни форм ведення війни та урбанізації населення.


Важливою темою є і життєзабезпечення міста в умовах збройного конфлікту, про що говорили під час другої панелі засідання. Як відомо, в умовах бойових дій критична інфраструктура може мати вирішальне значення для життєзабезпечення цивільного населення. Саме тому розташування військових укріплень поблизу важливих об’єктів критичної інфраструктури є порушенням норм гуманітарного права.



«Це загрожує припиненням надання життєво необхідних послуг населенню, що призводить до надмірних страждань людей. Саме тому дуже важливим є питання створення зон безпеки навколо таких об’єктів», - відзначив Вадим Черниш.

Міжнародне гуманітарне право обмежує використання важкого озброєння, або озброєнь невибіркового ураження в межах міської забудови. Відомо, що, наприклад, у Сирії 40% від загальної кількості загиблих в ході конфлікту становлять загиблі від вибухових озброєнь. І з них 93% - цивільне населення. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, слід сповіщати цивільне населення в разі небезпеки життю і здоров’ю та надавати можливість виходу з зони ведення бойових дій, забезпечувати так звані «гуманітарні коридори». Всі факти порушення міжнародного гуманітарного права підлягають фіксації, а згодом розслідуються з метою встановлення істини. Якщо ж встановлені факти мають ознаки військового злочину, то такі справи можуть стати об’єктом розгляду Міжнародного суду і у таких справах не існує терміну давності.


«Існує індивідуальна відповідальність за злочини. Був успішний МТБЮ, який завершив свою роботу минулого року. 161 особа була обвинувачена і їх усіх судили в Гаазі. Так, справедливість повільна і на неї потрібен час, але військові злочинці, як в Україні, так і в Сирії, всі вони в свій час опиняться у суді. Просто треба цього дочекатися», - заявив під час свого виступу колишній старший прокурор Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, екс-Федеральний прокурор Швейцарії Штефан Вєспі.


В ході засідання Комісії також обговорили питання відновлення правопорядку та життєдіяльності в містах після завершення бойових дій та імплементацію норм МГП щодо обмежень під час ведення конфлікту в міських умовах в національне законодавство.

[new_royalslider id=49]
Читати всі новини
Останні новини
21 серпня 2019 р.
Сьогодні за ініціативи МТОТ Урядом України внесено зміни*, які дозволять фінансувати заходи з надання тимчасового житла для ВПО та облаштування Центрів надання адміністративних послуг у співвідношенні: 70% - з державного бюджету, 30% - з місцевого бюджету. До цього бюджетна програма щодо такого співфінансування діяла у співвідношенні 50/50, тобто розмір співфінансування відповідних заходів з місцевого бюджету зменшився з 50 до 30 %
15:31
21 серпня 2019 р.
Незабаром до шкіл на Донбасі підуть десятки тисяч дітей. Їх безпека залежить від того, на скільки вони обізнані у правилах поводження з мінами та вибухонебезпечними предметами
09:52
20 серпня 2019 р.
Вже другий рік поспіль грантовий проект МТОТ «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудовиспроможностей" (посилання на проєкт), що фінансується Світовим банком (Міжнародним Банком Реконструкції і Розвитку), отримує позитивний висновок від незалежних аудиторів. Висновок стосується фінансової звітності за вказаним Проектом, в тому числі фінансового стану Проекту, джерел та використання коштів
10:47
15 серпня 2019 р.
У МТОТ передали 450 інформаційних панелей та знаків щодо позначення мінної небезпеки підприємствам на Сході України
14:33
13 серпня 2019 р.
12 серпня 1949 року на Дипломатичній конференції ООН відбулось підписання чотирьох Женевських конвенцій, спрямованих на захист жертв збройних конфліктів
18:22
Підписатися на новини

Україна демонструє цивілізованість в питаннях необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права, - Вадим Черниш

22.02.2018 | 22:55
IMG_1018

У Києві відбулося друге засідання Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, присвячене веденню бойових дій у міських умовах.


Захід пройшов у розширеному форматі під головуванням Голови Комісії – Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Клімпуш-Цинцадзе, членів комісії – представників Міноборони, ДСНС, інших органів влади, а також представників міжнародних гуманітарних організацій, експертів та науковців.

IMG_1024



«Ми говоримо про застосування міжнародного гуманітарного права в умовах бойових дій саме в містах, тому що, якщо загалом у світі майже 54% людей проживають у містах, то в Україні цей показник вище 70%, а на Донбасі, в деяких районах, він перевищує 90%. Україна, як цивілізована держава, демонструє світу здатність не лише формально дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, а й цінувати кожне життя, кожну людину, яка страждає сьогодні від конфлікту на сході нашої країни», - зазначив під час відкриття засідання Голова комісії Вадим Черниш.


«Україна в свій час приєдналася до Женевських конвенцій і своїми діями доводить, що буде їх і надалі дотримуватися. Ми повинні докладати максимум зусиль для зменшення кількості жертв і руйнувань. Дієвим інструментом у цьому контексті є взаємодія з Координаційним центром НАТО з реагування на катастрофи, з метою залучення та надання гуманітарної допомоги у випадках виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених катастрофами, в тому числі військового характеру. Така взаємодія передбачена в нещодавно схваленому Урядом проекті Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2018 рік. Крім того, в рамках програми наші партнери з Північноатлантичного альянсу можуть ділитися з нами набутим ними досвідом у питаннях захисту критичної інфраструктури», - в свою чергу заначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.


В першій панелі засідання учасники говорили про особливості ведення бойових дій в умовах міста і до яких наслідків це може призвести. Зокрема, за словами заступника голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Стефана Бейтрісона, під час військового конфлікту у місті гине уп’ятеро більше цивільних людей, ніж якщо конфлікт відбувається на відкритій чи сільській місцевості. А за даними доцента кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Оксани Сенаторової з кінця XIX до кінця XX століття частка цивільних серед загиблих в ході військових конфліктів зросла з 16% до, подекуди, 90% саме внаслідок зміни форм ведення війни та урбанізації населення.


Важливою темою є і життєзабезпечення міста в умовах збройного конфлікту, про що говорили під час другої панелі засідання. Як відомо, в умовах бойових дій критична інфраструктура може мати вирішальне значення для життєзабезпечення цивільного населення. Саме тому розташування військових укріплень поблизу важливих об’єктів критичної інфраструктури є порушенням норм гуманітарного права.



«Це загрожує припиненням надання життєво необхідних послуг населенню, що призводить до надмірних страждань людей. Саме тому дуже важливим є питання створення зон безпеки навколо таких об’єктів», - відзначив Вадим Черниш.

Міжнародне гуманітарне право обмежує використання важкого озброєння, або озброєнь невибіркового ураження в межах міської забудови. Відомо, що, наприклад, у Сирії 40% від загальної кількості загиблих в ході конфлікту становлять загиблі від вибухових озброєнь. І з них 93% - цивільне населення. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, слід сповіщати цивільне населення в разі небезпеки життю і здоров’ю та надавати можливість виходу з зони ведення бойових дій, забезпечувати так звані «гуманітарні коридори». Всі факти порушення міжнародного гуманітарного права підлягають фіксації, а згодом розслідуються з метою встановлення істини. Якщо ж встановлені факти мають ознаки військового злочину, то такі справи можуть стати об’єктом розгляду Міжнародного суду і у таких справах не існує терміну давності.


«Існує індивідуальна відповідальність за злочини. Був успішний МТБЮ, який завершив свою роботу минулого року. 161 особа була обвинувачена і їх усіх судили в Гаазі. Так, справедливість повільна і на неї потрібен час, але військові злочинці, як в Україні, так і в Сирії, всі вони в свій час опиняться у суді. Просто треба цього дочекатися», - заявив під час свого виступу колишній старший прокурор Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, екс-Федеральний прокурор Швейцарії Штефан Вєспі.


В ході засідання Комісії також обговорили питання відновлення правопорядку та життєдіяльності в містах після завершення бойових дій та імплементацію норм МГП щодо обмежень під час ведення конфлікту в міських умовах в національне законодавство.

[new_royalslider id=49]