Віцепрем’єр-міністр України - Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков до Дня Соборності

22.01.2021 | 09:05

Дорогі друзі.

Сьогодні по всій Україні багато хто з нас братиме участь в акціях єднання.

102 роки тому батьки-засновники української держави здійснили символічний крок. І на коротку в історичному вимірі мить український народ перестав бути розділеним.

Час показав, наскільки великою цінністю є державність. І наскільки вона може бути крихкою і вразливою.

Цілісність, єдність, міць – це не даність. Це результат великої праці. Загартування. Терпіння. Часто – болю і втрат. Щоб пройти це – потрібна мета.

Я бачу такою метою, щоб маленькі українці, незалежно від того, як вони звертаються до матусі – Мама, Ана чи Оньо – зростали у безпеці і добробуті. Мали шанс реалізувати себе будь де у світі, але найкраще всього - вдома.

Щоб вони зростали громадянами, які з часом приймуть на себе відповідальність за країну. І стануть на її захист, якщо доведеться.

І щоб вони одразу сприймали цю країну, дуже велику країну, як єдину і свою. Від Сяну до Дону.

Знали, що найбільший наш майдан – у Харкові.           

Що Друга світова війна для усіх українців почалася 1 вересня 1939 року.

Що наші сакури квітнуть - в Ужгороді. Що Батурин і Бахчисарай – наші столиці, а Одеса і Севастополь – міста наших моряків, якими пишаємось.

Головне, що можна поділитися на команди, але грати треба - за Україну.  

А щоб такими стали вони, такими маємо бути ми.

З Днем Соборності!

Фото: espreso.tv


Читати всі новини

Віцепрем’єр-міністр України - Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков до Дня Соборності

22.01.2021 | 09:05

Дорогі друзі.

Сьогодні по всій Україні багато хто з нас братиме участь в акціях єднання.

102 роки тому батьки-засновники української держави здійснили символічний крок. І на коротку в історичному вимірі мить український народ перестав бути розділеним.

Час показав, наскільки великою цінністю є державність. І наскільки вона може бути крихкою і вразливою.

Цілісність, єдність, міць – це не даність. Це результат великої праці. Загартування. Терпіння. Часто – болю і втрат. Щоб пройти це – потрібна мета.

Я бачу такою метою, щоб маленькі українці, незалежно від того, як вони звертаються до матусі – Мама, Ана чи Оньо – зростали у безпеці і добробуті. Мали шанс реалізувати себе будь де у світі, але найкраще всього - вдома.

Щоб вони зростали громадянами, які з часом приймуть на себе відповідальність за країну. І стануть на її захист, якщо доведеться.

І щоб вони одразу сприймали цю країну, дуже велику країну, як єдину і свою. Від Сяну до Дону.

Знали, що найбільший наш майдан – у Харкові.           

Що Друга світова війна для усіх українців почалася 1 вересня 1939 року.

Що наші сакури квітнуть - в Ужгороді. Що Батурин і Бахчисарай – наші столиці, а Одеса і Севастополь – міста наших моряків, якими пишаємось.

Головне, що можна поділитися на команди, але грати треба - за Україну.  

А щоб такими стали вони, такими маємо бути ми.

З Днем Соборності!

Фото: espreso.tv