Україна демонструє цивілізованість в питаннях необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права, - Вадим Черниш

22.02.2018 | 22:55
IMG_1018

У Києві відбулося друге засідання Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, присвячене веденню бойових дій у міських умовах.

 

Захід пройшов у розширеному форматі під головуванням Голови Комісії – Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Клімпуш-Цинцадзе, членів комісії – представників Міноборони, ДСНС, інших органів влади, а також представників міжнародних гуманітарних організацій, експертів та науковців.

IMG_1024

 


«Ми говоримо про застосування міжнародного гуманітарного права в умовах бойових дій саме в містах, тому що, якщо загалом у світі майже 54% людей проживають у містах, то в Україні цей показник вище 70%, а на Донбасі, в деяких районах, він перевищує 90%. Україна, як цивілізована держава, демонструє світу здатність не лише формально дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, а й цінувати кожне життя, кожну людину, яка страждає сьогодні від конфлікту на сході нашої країни», - зазначив під час відкриття засідання Голова комісії Вадим Черниш.


«Україна в свій час приєдналася до Женевських конвенцій і своїми діями доводить, що буде їх і надалі дотримуватися. Ми повинні докладати максимум зусиль для зменшення кількості жертв і руйнувань. Дієвим інструментом у цьому контексті є взаємодія з Координаційним центром НАТО з реагування на катастрофи, з метою залучення та надання гуманітарної допомоги у випадках виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених катастрофами, в тому числі військового характеру. Така взаємодія передбачена в нещодавно схваленому Урядом проекті Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2018 рік. Крім того, в рамках програми наші партнери з Північноатлантичного альянсу можуть ділитися з нами набутим ними досвідом у питаннях захисту критичної інфраструктури», - в свою чергу заначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.


В першій панелі засідання учасники говорили про особливості ведення бойових дій в умовах міста і до яких наслідків це може призвести. Зокрема, за словами заступника голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Стефана Бейтрісона, під час військового конфлікту у місті гине уп’ятеро більше цивільних людей, ніж якщо конфлікт відбувається на відкритій чи сільській місцевості. А за даними доцента кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Оксани Сенаторової з кінця XIX до кінця XX століття частка цивільних серед загиблих в ході військових конфліктів зросла з 16% до, подекуди, 90% саме внаслідок зміни форм ведення війни та урбанізації населення.

 

Важливою темою є і життєзабезпечення міста в умовах збройного конфлікту, про що говорили під час другої панелі засідання. Як відомо, в умовах бойових дій критична інфраструктура може мати вирішальне значення для життєзабезпечення цивільного населення. Саме тому розташування військових укріплень поблизу важливих об’єктів критичної інфраструктури є порушенням норм гуманітарного права.

 


«Це загрожує припиненням надання життєво необхідних  послуг населенню, що призводить до надмірних страждань людей. Саме тому дуже важливим є питання створення зон безпеки навколо таких об’єктів», - відзначив Вадим Черниш.

Міжнародне гуманітарне право обмежує використання важкого озброєння, або озброєнь невибіркового ураження в межах міської забудови. Відомо, що, наприклад, у Сирії 40% від загальної кількості загиблих в ході конфлікту становлять загиблі від вибухових озброєнь. І з них 93% - цивільне населення. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, слід сповіщати цивільне населення в разі небезпеки життю і здоров’ю та надавати можливість виходу з зони ведення бойових дій, забезпечувати так звані «гуманітарні коридори». Всі факти порушення міжнародного гуманітарного права підлягають фіксації, а згодом розслідуються з метою встановлення істини. Якщо ж встановлені факти мають ознаки військового злочину, то такі справи можуть стати об’єктом розгляду Міжнародного суду і у таких справах не існує терміну давності.


«Існує індивідуальна відповідальність за злочини. Був успішний МТБЮ, який завершив свою роботу минулого року. 161 особа була обвинувачена і їх усіх судили в Гаазі. Так, справедливість повільна і на неї потрібен час, але військові злочинці, як в Україні, так і в Сирії, всі вони в свій час опиняться у суді. Просто треба цього дочекатися», - заявив під час свого виступу колишній старший прокурор Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, екс-Федеральний прокурор Швейцарії Штефан Вєспі.

 

В ході засідання Комісії також обговорили питання відновлення правопорядку та життєдіяльності в містах після завершення бойових дій та імплементацію норм МГП щодо обмежень під час ведення конфлікту в міських умовах в національне законодавство.

[new_royalslider id=49]
Читати всі новини
Останні новини
23 квітня 2019 р.
17 квітня 2019 р.
Україна продовжує вивчати кращі світові практики з організації протимінної діяльності (ПМД) із залученням усіх зацікавлених сторін
20:58
14 квітня 2019 р.
11 квітня 2019 року делегація чорногорських вчених Державного університету Чорногорії прибула до України для ознайомлення з досвідом впровадження в Україні навчальної програми, що розрахована на підготовку фахівців з вирішення та попередження конфліктів різного рівня
20:09
12 квітня 2019 р.
У МТОТ відбулась зустріч з міжнародними партнерами щодо впровадження комплексу заходів протимінної діяльності, з урахуванням нового законодавства в Україні. У заході взяли участь представники близько 30 країн – партнерів та міжнародних організацій
21:18
11 квітня 2019 р.
Незаконна розробка кар’єрів окупаційною адміністрацією Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ставлять під загрозу існування унікальної екосистеми на ділянці урочища «Артезіан» та наносять величезні збитки культурній спадщині України
19:05
Підписатися на новини

Україна демонструє цивілізованість в питаннях необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права, - Вадим Черниш

22.02.2018 | 22:55
IMG_1018

У Києві відбулося друге засідання Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, присвячене веденню бойових дій у міських умовах.

 

Захід пройшов у розширеному форматі під головуванням Голови Комісії – Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Клімпуш-Цинцадзе, членів комісії – представників Міноборони, ДСНС, інших органів влади, а також представників міжнародних гуманітарних організацій, експертів та науковців.

IMG_1024

 


«Ми говоримо про застосування міжнародного гуманітарного права в умовах бойових дій саме в містах, тому що, якщо загалом у світі майже 54% людей проживають у містах, то в Україні цей показник вище 70%, а на Донбасі, в деяких районах, він перевищує 90%. Україна, як цивілізована держава, демонструє світу здатність не лише формально дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права, а й цінувати кожне життя, кожну людину, яка страждає сьогодні від конфлікту на сході нашої країни», - зазначив під час відкриття засідання Голова комісії Вадим Черниш.


«Україна в свій час приєдналася до Женевських конвенцій і своїми діями доводить, що буде їх і надалі дотримуватися. Ми повинні докладати максимум зусиль для зменшення кількості жертв і руйнувань. Дієвим інструментом у цьому контексті є взаємодія з Координаційним центром НАТО з реагування на катастрофи, з метою залучення та надання гуманітарної допомоги у випадках виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених катастрофами, в тому числі військового характеру. Така взаємодія передбачена в нещодавно схваленому Урядом проекті Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2018 рік. Крім того, в рамках програми наші партнери з Північноатлантичного альянсу можуть ділитися з нами набутим ними досвідом у питаннях захисту критичної інфраструктури», - в свою чергу заначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.


В першій панелі засідання учасники говорили про особливості ведення бойових дій в умовах міста і до яких наслідків це може призвести. Зокрема, за словами заступника голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Стефана Бейтрісона, під час військового конфлікту у місті гине уп’ятеро більше цивільних людей, ніж якщо конфлікт відбувається на відкритій чи сільській місцевості. А за даними доцента кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Оксани Сенаторової з кінця XIX до кінця XX століття частка цивільних серед загиблих в ході військових конфліктів зросла з 16% до, подекуди, 90% саме внаслідок зміни форм ведення війни та урбанізації населення.

 

Важливою темою є і життєзабезпечення міста в умовах збройного конфлікту, про що говорили під час другої панелі засідання. Як відомо, в умовах бойових дій критична інфраструктура може мати вирішальне значення для життєзабезпечення цивільного населення. Саме тому розташування військових укріплень поблизу важливих об’єктів критичної інфраструктури є порушенням норм гуманітарного права.

 


«Це загрожує припиненням надання життєво необхідних  послуг населенню, що призводить до надмірних страждань людей. Саме тому дуже важливим є питання створення зон безпеки навколо таких об’єктів», - відзначив Вадим Черниш.

Міжнародне гуманітарне право обмежує використання важкого озброєння, або озброєнь невибіркового ураження в межах міської забудови. Відомо, що, наприклад, у Сирії 40% від загальної кількості загиблих в ході конфлікту становлять загиблі від вибухових озброєнь. І з них 93% - цивільне населення. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, слід сповіщати цивільне населення в разі небезпеки життю і здоров’ю та надавати можливість виходу з зони ведення бойових дій, забезпечувати так звані «гуманітарні коридори». Всі факти порушення міжнародного гуманітарного права підлягають фіксації, а згодом розслідуються з метою встановлення істини. Якщо ж встановлені факти мають ознаки військового злочину, то такі справи можуть стати об’єктом розгляду Міжнародного суду і у таких справах не існує терміну давності.


«Існує індивідуальна відповідальність за злочини. Був успішний МТБЮ, який завершив свою роботу минулого року. 161 особа була обвинувачена і їх усіх судили в Гаазі. Так, справедливість повільна і на неї потрібен час, але військові злочинці, як в Україні, так і в Сирії, всі вони в свій час опиняться у суді. Просто треба цього дочекатися», - заявив під час свого виступу колишній старший прокурор Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, екс-Федеральний прокурор Швейцарії Штефан Вєспі.

 

В ході засідання Комісії також обговорили питання відновлення правопорядку та життєдіяльності в містах після завершення бойових дій та імплементацію норм МГП щодо обмежень під час ведення конфлікту в міських умовах в національне законодавство.

[new_royalslider id=49]